Ольга Цибульська згадала свої перші кроки до того, щоб стати відомою. Артистка поділилася архівними фотографіями, а також розповіла, через які труднощі їй довелося пройти.
До Києва успішна нині ведуча приїхала у 2003 році з міста Радивилів, Рівненської області, з подушкою і ковдрою, загорнутими в простирадло, сумкою їжі і мрією за пазухою.
На перших порах її обіцяли поселити родичі, а коли вона опинилася у їх дверей, вони просто їй не відчинили. З усіма своїми пожитками Ольга Цибульська прийняла рішення відправитися на вокзал.
"Батькам не сказала, щоб не налякати. Мама з татом прийшли б пішки до столиці за годину. Переночувала в залі очікування (Уявляєте тусовку?)" - зазначила учасниця першої української "Фабрики зірок".
На наступний день дівчина купила картку для таксофона, щоб обдзвонити знайомих студентів. В результаті її прихистив однокласник Назар (ймовірно, саме на його честь співачка назвала свого сина). "Приїжджай на сьогодні - далі щось придумаємо", - сказав він їй. У підсумку в двокімнатній квартирі з 8 сусідами так і прожила Цибульська два роки.
"Вдень на парах. Вночі на роботі: 200 гривень за вечір виступів на чийомусь весіллі і плюс 50 гривень - коли допомагала вантажити апаратуру. Чи було страшно - так! Чи пошкодувала, що приїхала? Ніколи! Я зачепилася за свою мрію! Змогла я - зможеш і ти", - уклала радіо- і телеведуча.